2020-11-12

Молоді вчені Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» взяли участь в унікальній події, організованій при Раді молодих вчених Міністерства освіти і науки України – «Ніч молодіжної науки-2020». Науковці з усієї України обговорили актуальні проблеми розвитку української науки в умовах пандемії COVID-19. Модерувала наукову онлайн-зустріч кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки Національного авіаційного університету Анастасія Сімахова.

До участі у заході долучилися 17 молодих науковців – представників  закладів вищої освіти:  Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Київського  кооперативного  інституту  бізнесу і права, Поліського  національного  університету,  Дніпровського  національного  університету  імені Олеся Гончара, Національного  авіаційного  університету,  Національного університету «Одеська юридична академія», Національного юридичного університету імені Ярослава мудрого, Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, Харківського університету мистецтв імені І.П. Котляревського, ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Київського національного університету культури і мистецтв, фахівці державних підприємств – «Конструкторське бюро» «Південне»  імені М.К. Янгеля», вчені-дослідники державних та наукових установ – Інституту  морської біології Національної академії наук України та Інституту  зернових культур НААН України.

Наукову розробку презентував кандидат технічних наук, доцент кафедри автоматики, електроніки та телекомунікацій Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та механотроніки Національного університету  «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Богдан Боряк з доповіддю «Адаптивний цифровий фільтр  низьких частот».

 «Вітаю усіх, хто долучився, має нагоду поспілкуватися та порозмірковувати над дослідженнями молодих українських вчених, презентованими сьогодні. Ми будемо говорити про те,  що зробили, чим вже  може пишатися молода наука, апелювати до ваших порад та досвіду. Адже мета нашого круглого столу – не просто продемонструвати здобутки молодих, а й з’ясувати,  що можна вдосконалити, як покращити умови діяльності науковців. Серед наших завдань – знайти людей, здатних дати рух цим напрацюванням в теоретичні чи практичній площинах, дуже сподіваємося, що результати напрацювання наших молодих вчених спонукатимуть  глядачів до занять наукою. Незважаючи на формат онлайн-спілкування, маємо чимало «плюсів» – використовуємо можливості на повну. Шановним учасникам бажаю плідної комунікації та класно відзначити  Всесвітній день науки, адже, на мою думку, це чудовий заклик до активних дій в ім’я усього людства», – привітала учасників голова Ради молодих вчених при МОН України  Олеся Ващук.

Програма виступів була надзвичайно насиченою – від обговорення найамбітніших випадків використання стільникових мереж 5G, перспективних лікарських засобів рослинного походження, екологічної оцінки Причорноморського регіону до правової концепції державної підтримки сільського господарства в Україні, використання сучасних засобів викладання криміналістики та народження нового тренду хакатону.

Кандидат технічних наук Богдан Боряк поділився з присутніми розробкою цифрового фільтра, який дозволяє отримувати нові дані з зовнішнього середовища, не спотворюючи їх.

Наукова ідея виникла під час перегляду сайту всесвітньо відомої компанії Siemens, де дослідник знайшов цікаву фразу, яка в перекладі звучить приблизно так: «Ключ до повного відкриття потенціалу цифровізації лежить у даних». На думку Богдана Боряка, секрет успіху цифрових технологій лежить у площині отримання якісних даних. Процес отримання таких даних і став об’єктом нового наукового дослідження, під час якого колектив науковців кафедри автоматики, електроніки та телекомунікацій вивчав зовнішні впливи навколишнього середовища, рівень наявних у ньому шумів.

«Зовнішній вплив  частенько призводить до спотворення даних, що в свою чергу не дає об’єктивної інформації для створення керуючих сигналів, щоб управляти відповідними процесами. З цією метою ми й працювали над адаптивним цифровим фільтром низьких частот, адже нашим головним ворогом, антагоністом, спотворювачем сигналів більшості вимірювальних приладів  став високочастотний шум», – пояснює науковець.

При побудові моделі цифрового фільтра використовувалися математичні розрахунки, а в основі даного методу фільтрації лежить просте експоненційне згладжування, часто використовуване айтішниками для обробки даних.

«Але стикнулися з новою проблемою – замість того, щоб працювати тут і зараз спостерігали певне відставання. Рішення знайшли у створенні модифікованої моделі фільтра-продиктора, здатного фільтрувати та прогнозувати  дані та принести користь у так званих системах з транспортним запізненням.

Модель протестували на роботизованій системі розподілу об’єктів у просторі, до якої входить робот-маніпулятор з шістьма рухомими сервопроводами та  каретка  з сенсорами для зчитування даних  з навколишнього середовища.

Наша розробка не є панацеєю у світі цифрової фільтрації, проте вона виконує ряд задач, що спрощують життя молодим науковцям при роботі з даними та їхній обробці. Мову програмування може бути легко сконвертовано  на інші мови програмування», – говорить Богдан Боряк.

За словами голови Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України Олесі Ващук, науково-популярний захід «Ніч молодіжної науки -2020» відбувся успішно, важливо і надалі популяризувати науку.

«Популяризуючи власну наукову діяльність, отримаємо чудовий результат – пересічні громадяни зацікавляться наукою, а перспективні розробки молодих вчених країни знайдуть своїх потенційних інвесторів, а наша комунікація з органами державної влади стане ще відкритішою та результативнішою.  Закликаю не зупинятися на досягнутому, рухатися вперед заради миру, розвитку та української науки! Дякую нашим учасникам за цікаві виступи та яскраві презентації, бажаю нових досягнень та наукових перемог!» – підсумувала голова Ради молодих вчених при МОН України.

Протягом тижня учасників «Ночі молодіжної науки-2020» відзначать персональними сертифікатами Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.

Нещодавно науковці політехніки  представили успішні кейси діяльності на першому Всеукраїнському форумі молодих вчених, а під час візиту до Полтавської політехніки молоді вчені університету і Ради молодих вчених при  Міністерстві освіти і науки України обговорили перспективи науково-освітньої співпраці в умовах пандемії.

Контакти

Голова Ради молодих учених університету, кандидат економічних наук, доцент Олександра Маслій

Top